Головна / Корисні статті / Заповіт в Україні: оформлення, підписання, правові наслідки

Заповіт в Україні: оформлення, підписання, правові наслідки

Багато людей вважає, що заповіт безпосередньо пов’язаний з проявом останньої волі; він завжди визнається і виконується. Але насправді це трохи не так. Точніше, не зовсім так. Як оформити заповіт в Україні і які його наслідки? Спробуємо розібратися.

Законодавча база

Про те, як складається заповіт, можна дізнатися із законів нашої країни. Кожен громадянин має право успадковувати або передавати спадщину. Це право реалізується за допомогою правових механізмів, які дозволяють передачу майна, обов’язків і прав від померлого до його спадкоємців.

Законодавча база

Правові механізми складають об’ємну частину окремого розділу юриспруденції – спадкового права. Вони дозволяють шляхом застосування законів, передавати свої майнові права спадкоємцям, а права спадкування допомагають прийняти таке майно в законному порядку.

Основні положення про спадкування містяться в Цивільному Кодексі України ст. 1217, 1222, 1223 та інші. Окремі спадкові права, відповідно до закону, можуть регулюватися іншими законами або правовими актами. Зокрема, до спадкового права можуть мати відношення ст. 67 Сімейного кодексу України, ст. 100 і 102 Земельного Кодексу та інші правові документи.

Що таке заповіт?

Заповіт — правовий документ, згідно з яким особам, зазначеним у заповіті, передаються права, майно і обов’язки померлого. Такі особи набувають статусу спадкоємців, а все матеріальне і нематеріальне майно заповідача називається спадщиною. Щоб правовий документ вступив в силу, він має бути написаний і засвідчений відповідно до законодавства України. Крім цього, існують певні вимоги і до спадкодавців, і до спадкоємців. При невиконанні цих вимог, заповіт втрачає свою силу, і процес передачі майна передається на підставі інших правових механізмів.

Основні реквізити заповіту

реквізити заповіту

Правила складання заповіту досить прості. Документ складається в письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Пунктами документа є:

  1. паспортні дані заповідача;
  2. перелік належного майна, заощаджень і нематеріальних активів;
  3. перелік прав і обов’язків, які заповідач бажає вказати в своїй останній волі;
  4. перелік спадкоємців із зазначенням частки кожного з них.

Порядок складання заповіту вимагає проставити на документі підпис заповідача, виконаний ним власноручно. Написати заповіт у нотаріуса можуть і люди з особливими потребами. Якщо ж в силу хвороби заповідач не може поставити підпис, розписується інша особа. Такий підпис обов’язково має завірятися нотаріусом із зазначенням причини, за якою заповідач не може розписатися власноручно.

Увага!
Усні розпорядження заповітом не можуть і обов’язковому виконанню не підлягають!

Як скласти заповіт самостійно, і чи завжди потрібен нотаріус? При написанні, юрист не обов’язковий, обов’язкова лише реєстрація заповіту в Державному спадковому реєстрі. Без такої реєстрації документ не дійсний.

Згідно законам України, спадкоємцями можуть бути:

  • приватні особи;
  • організації;
  • держава і державні установи.

Кожен спадкоємець, згаданий в останній волі, повинен бути чітко ідентифікований. Для цього заповідач зобов’язаний вказати:

  • ПІБ спадкоємців;
  • місце їх реєстрації та проживання.

В ідеалі, в реквізитах кожного спадкоємця повинні бути паспортні дані. Це не обов’язкова умова, але вона значно спрощує пошук спадкоємців і процедуру прийняття спадщини.

Вимоги до учасників оформлення заповіту

При оформленні спадщини всі учасники процесу мають відповідати процедурним вимогам. Їх небагато, але вони вкрай важливі — порушення одного з них може викликати необхідність судового розгляду.

учасники заповіту

Спадкодавець
У момент складання документа спадкодавець повинен бути дієздатним і повинен мати всі майнові права на майно, що заповідається. У нотаріальній практиці неодноразово піднімалося питання, чи вважати дієздатними громадян, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння? Як оформити заповіт при їх житті?

Написанням документа може займатися лише сам заповідач, це документ за дорученням не складається. Сам по собі факт хронічного алкоголізму не може бути перешкодою до складання заповіту, якщо на момент реєстрації документа заповідач був тверезий і віддавав звіт в своїх діях. Після підписання і завірення, документ стає виразом останньої волі і може бути оскаржений лише в судовому порядку.

Спадкоємці
Спадкоємцями можуть бути дорослі дієздатні люди або ж представники організацій, зазначени, як спадкоємці. Якщо заповіт складено на користь неповнолітньої особи, то в ньому обов’язково мають бути вказані особи, що здійснюють опіку над неповнолітнім, діють в його інтересах.

Заповідач може позбавити спадкових прав одного або всіх законних спадкоємців. Виняток становлять люди, які перебувають під опікою чи в безпосередній залежності спадкодавця. Їм залишається законна частина майна померлого, незалежно від того чи були вони згадані в заповіті. Також права на спадщину не мають батьки, позбавлені батьківських прав, опікуни, які знехтували своїми обов’язками по догляду за спадкодавцем. Питання про те, як скласти заповіт на квартиру у нотаріуса, таких людей турбувати не повинен.

Увага!
Не мають права спадкування або позбавляються такого права особи, які позбавили життя спадкодавця або створили обставини, які призвели до його загибелі.

Свідки

Як оформити заповіт у нотаріуса зі свідками? Згідно зі статтею 1223 ЦК України, в більшості випадків присутність свідків при завіренні заповіту не є обов’язковим. Ст. 1248 і ст. 1253 ЦК України вказує на випадки, коли присутність свідків обов’язкова. Це:

  • добровільне бажання заповідача;
  • недієздатність заповідача самостійно прочитати текст;
  • коли завірення заповіту відбувається в умовах, перерахованих статтею 1252 ЦК України.

Якщо ж спадкодавець наполягає на присутності свідків, вони повинні відповідати трьом умовам:

  • Бути дорослими дієздатними громадянами;
  • Не бути спадкоємцями ні за заповітом, ні за законом;
  • Не бути членами сім’ї або близькими родичами.

Свідки повинні зуміти прочитати і підписати заповіт — нотаріус не може прийняти як свідків людей з обмеженими можливостями та іноземців, які не розуміють українську мову.

Якщо заповіт підписується у присутності свідків, в його тексті має бути відображена інформація про прізвища і імена свідків, а також місці їх реєстрації (проживання).

Засвідчувачі

Статус офіційних засвідчувачів в Україні належить нотаріусам. Саме вони приймають заповіт, запевняють його і вносять дані до державного реєстру. Але іноді складання заповіту у нотаріуса неможливо, так як в окрузі він не працює. Тоді завірителя замінюють:

  1. головні лікарі в лікарнях або будинках престарілих — для осіб, які перебувають на лікуванні чи утриманні;
  2. уповноважені особи в органах місцевої адміністрації — в округах, де немає нотаріальних контор;
  3. капітанів — в разі складання заповіту на кораблі далеко від порту;
  4. начальником експедиції — якщо заповідач є членом такої експедиції;
  5. командиром — якщо заповідач перебуває в зоні бойових дій.

Увага!
Якщо завірення заповіту відбувається не в нотаріальній конторі, то присутність свідків є обов’язковим.

Кожен документ, що виражає останню волю, повинен мати реєстрацію в державному нотаріальному архіві, відзначений в єдиному реєстрі спадкових справ. При виникненні труднощів, особи, що посвідчують заповіт, для запобігання юридичних або смислових помилок мають право звернутися до нотаріуса.

Місце оформлення заповіту

де скласти заповіт

Як випливає зі складу засвідчувачів, питання, де оформити заповіт, не стоятиме перед спадкодавцем. Умов повинно бути дві: присутність в одному місці самого спадкодавця та особи, яка має право завірити документ. Іноді запитують, чи можна скласти заповіт в місцях позбавлення волі? Так, можна. В даному випадку засвідчувачем виступає начальник колонії (слідчого ізолятора), а свідками можуть бути старші офіцери. Ув’язнені не можуть бути свідками заповіту, так як вони не є дієздатними особами.

Особливі розпорядження

Документ, що виражає останню волю, може бути підписаний з певними умовами, що зобов’язують спадкоємців виконати певні дії. Всі умови обов’язково повинні бути присутніми в заповідальному розпорядженні. Наприклад, заповідач може обговорити процедуру поховання або список гостей, віддати розпорядження за особистими документами та інше.

Увага!
Умови не повинні стосуватися майна спадкодавця.

Види заповідальних розпоряджень

Заповіт з умовою

Як оформити заповіт з умовою? Укладач документа про спадщину має право ставити умови своїм спадкоємцям, зокрема, обумовлювати поведінку, досягнення мети та інше. Не можна ставити умови, що суперечать правам і свободам громадян – наприклад, умова вступити в шлюб (розлучитися) є неправомірною. Такі умови не є перешкодою до отримання спадщини.

Увага!
Спадкоємець не може оскаржити умова спадкодавця на тій підставі, що він про нього не знав.

Заповіт на дітей від подружжя

Як оформити заповіт на дітей від подружжя? Подружжя можуть скласти заповідальне розпорядження удвох. В такому випадку спадщина отримує партнер, який пережив свою половину. Після смерті другого з подружжя, спадщину отримує особа, зазначена в заповіті.

Заповіт з секретом

Закони України допускають складання і реєстрацію секретного заповіту, оформити який можна тільки у нотаріуса. Цей тип заповіту складається без втручання нотаріуса. Заповідач пише документ і передає його нотаріусу. В даному випадку, запевнення вимагає лише підпис заповідача, а не текст документа. Документ реєструється в установленому порядку, після чого зберігається у нотаріуса.

Що можна заповідати?

що можна заповідати?

Згідно ст. 534 ЦК України кожен, хто проживає в Україні і володіє майном на законних підставах, має право розпоряджатися ним на свій розсуд, і передавати його у спадок. Для цього і існує заповіт, написати який може кожен. Майно може бути відписане за заповітом і тим особам, які входять до числа спадкоємців за законом і тим, хто не є такими.

У нотаріуса можна дізнатися, як скласти заповіт на все майно, не вказуючи частку кожного із спадкоємців. Для цього слід перерахувати всі активи, бажано з оцінкою кожного з них. Передавати в спадщину можна не тільки нерухомість і машину. До переліку входять:

  • депозитні кошти;
  • цінні папери;
  • заставні квитанції;
  • роялті;
  • доходи від реалізації патентів;
  • авторські гонорари і багато іншого.

Все майно повинно бути у власності заповідача. Тому питання, як оформити заповіт на квартиру у нотаріуса, вирішується не по факту проживання в квартирі, а за фактом володіння цим майном. Якщо квартира знаходиться у власності заповідача її просто вказують в переліку майна. Якщо квартира державна — вона в заповіті фігурувати не може.

Якщо на момент складання заповіту у нотаріуса, невідомо про майбутню вартість нематеріальних активів, заповідач може вказувати джерела: наприклад, гонорар від публікації книги заповідаю синові — та інше.

Передачі у спадок не підлягають деякі нематеріальні права спадкодавця. Так, спадкоємцям не підуть:

  1. пенсії, виплати, інші види соціальної допомоги, які отримував заповідач;
  2. членство в громадських організаціях;
  3. посади — в тому числі і в АТ або ТОВ.

Увага!
Ст.608 ЦКУ підкреслює, що у спадок не передаються борги і зобов’язання померлого, якщо вони нерозривно пов’язані з його особистістю.

Порядок оформлення заповіту на квартиру по іпотеці

Буває, що на момент оформлення заповіту спадкодавець розпоряджався своїм майном, але до дати вступу в спадок воно виявляється в заставі. Але, якщо фактично право власності належить заповідачеві, і є вказівка ​​на це в реєстрі нерухомості, то заповідач має право включити таку квартиру в свою останню волю. При існуючих обставинах, право розпорядження квартирою або машиною переходить спадкоємцям, але продавати або дарувати таке майно спадкоємець не в змозі.

Увага!
З даного правила є винятки. Якщо заповідач був справним платником іпотеки, але на момент смерті залишився винен, решта боргу буде перекрита страховою виплатою. В даному випадку спадкоємець отримає майно без погашення виплат.

Оформлення заповіту на будинок

заповіт на будинок

У нотаріусів часто запитують, як оформити заповіт на будинок в Україні? Тут питання права на житло об’єднує і приватизацію земельної ділянки, на якій стоїть будинок. Тому питання, як оформити заповіт на землю і будинок, повинні бути об’єднані, так як головним документом тут є право заповідача на земельну ділянку. Для цього він повинен володіти державним актом на право власності на земельну ділянку. Якщо такого документа немає, успадковувати нічого.

Анулювання заповіту

У будь-який момент часу заповідач має право анулювати заповіт, змінити його або скласти новий документ. Кожен наступний заповіт в Україні, за законами нашої країни, робить попередній розпорядчий документ недійсним.

Увага!
При визнанні діючого заповіту недійсним, спадок розподіляється між спадкоємцями за законом.

Заповідач має право складати документ з розпорядженнями на випадок смерті стільки разів, скільки вважає за потрібне. У законі не передбачено обмеження в кількості таких документів. Він може скласти заповіт на нерухомість та інше майно стільки разів, скільки побажає.

Процедура прийняття спадщини за заповітом

Кожен, хто вказаний в заповіті, повинен пройти кілька етапів для отримання спадкових прав або для відмови в такому праві. Для цього процедуру отримання спадщини розділили на два етапи:

  1. час прийняття спадщини;
  2. безпосереднє переоформлення майнових прав.

час

Час прийняття спадщини

У ст. 1220 ЦКУ вказується, що час прийняття спадщини починається з моменту смерті спадкодавця або з моменту винесення вердикту, після якого зниклу людину можна вважати померлою – ст. 46 Сімейного Кодексу України.

Спадкоємець зобов’язаний звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що входить в заповіт, оформити яке слід протягом шести місяців після смерті спадкодавця. Це стосується тих претендентів, які на момент смерті заповідачі проживали окремо від нього. Особи, заявлені в заповіті, які проживали разом з померлим, приймають спадщину автоматично, їм заяву подавати не потрібно. Доказом спільного проживання може бути виписка з адресного бюро, штамп про прописку в паспортах старого зразка та інше.

Для відкриття справи про спадщину претенденти повинні надати нотаріусу:

  1. свідоцтво про смерть заповідача, або рішення суду про визнання заповідача померлим;
  2. документ, що підтверджує останнє місце проживання померлого;
  3. паспорта спадкоємців;
  4. документи, що встановлюють право власності на майно померлого.

Зволікати з оформленням не варто, так як після закінчення шести місяців спадок отримають ті особи, які вчасно звернулися до нотаріуса. Після закінчення цього терміну нотаріус має право відмовити в прийомі заяві про вступ у спадок. Вирішити проблему зможе лише суд і лише за наявності поважних причин.

Увага!
Робота або проживання за кордоном під час прийняття спадщини до поважних причин не відносяться.

Переоформлення майнових прав

Після прийняття та розгляду документів, нотаріус відкриває спадкову справу. Після закінчення шести місяців з дати смерті заповідача, кожен претендент стає спадкоємцем і отримує свою частку у спадщині. Документом, що засвідчує статус спадкоємця, є свідоцтво про спадщину за заповітом.

право на спадщину

На його підставі здійснюється передача прав власності від померлого до живих: переписуються квартири, машини, земельні ділянки та інше. Права і обов’язки, а також майно заповідача переходить спадкоємцям в частках, обумовлених заповітом. Якщо заповідач не вказував в деталях, що кому дістається, майно ділиться між спадкоємцями в рівних частинах.

При цьому, відповідно до Цивільного Кодексу, черговість спадкоємців або їх права, ролі не грають. Саме так сучасні закони тлумачать волю заповідача, обумовлену в заповіті. Якщо спадкоємці першої та наступних черг в заповіті не вказуються, їм не дістається нічого. Виняток становить так зване «право на обов’язкову частку», про який розказано нижче.

Право на обов’язкову частку

Основним документом, що регулює права і обов’язки нотаріуса в справі про спадщину, є «Закон про нотаріат». Саме в ньому, в ст. 69, зазначений обов’язок кожного нотаріуса при оголошенні заповіту перевіряти, чи є в оточенні заповідачі громадяни, які мають право на обов’язкову частку в майні померлого.

право на частку

Права деяких осіб захищені законом, і згода заповідача, як і інших спадкоємців, тут не буде грати ніякої ролі. Це право не завжди засноване на родинному зв’язку або факті спільного проживання з померлим. Коло осіб, на яких поширюється закон про обов’язкову частку, визначається в день відкриття спадкової справи. Нотаріус в даному випадку зобов’язаний пояснити такому спадкоємцю його права на частину спадщини.

За ст. 1241 ЦКУ в обов’язковому порядку частку від спадщини померлого отримують:

  1. малолітні і неповнолітні діти (підопічні) заповідача;
  2. дорослі непрацездатні діти (підопічні) заповідача;
  3. непрацездатний чоловік (дружина) померлого;
  4. непрацездатні батьки померлого.

Розповімо докладніше про перераховані категорії громадян.

Діти до 18 років

Згідно ст. 6 Сімейного Кодексу, діти можуть бути малолітніми – до 14 років, або неповнолітніми (14-18 років). І ті, і інші мають право на обов’язкову частку у спадщині до тих пір, поки не набудуть цивільну дієздатність. Новий статус можуть отримати особи, які не досягли 18 років, але які:

  • вступили в шлюб;
  • народили дитину;
  • працюють за трудовим договором;
  • зареєстровані, як приватні підприємці.

На думку Закону, такі особи вже несуть відповідальність за свої вчинки, але право на обов’язкову частку за ними залишається.

Непрацездатні повнолітні діти

Визначення неповнолітніх і непрацездатних дітей міститься в рішенні КСУ від 11.02.2014 № 1-рп / 2014. Воно базується на конституційній гарантії, і визначає непрацездатність, як статус людини з особливими потребами. Цей статус підтверджується наявністю інвалідності та виплатою соціальної допомоги. Всі діти, навіть повнолітні, визнані інвалідами, мають право на отримання законної частки спадщини. Закон не робить відмінностей між рідними і прийомними дітьми, а також тими, на яких було оформлено опікунство.

Непрацездатні дорослі і члени сім’ї

непрацездатні

Умови складання заповіту повинні передбачати і необхідність опіки над людьми похилого віку непрацездатними громадянами, які:

  1. досягли пенсійного віку;
  2. мають право на отримання пенсії на пільгових підставах;
  3. отримують пенсію по інвалідності.

Якщо в числі близьких людей заповідача знаходяться люди, які мають право на обов’язкову частку, то цей пункт нотаріус вносить до справи про спадщину, підкріплюючи заяву про непрацездатність відповідними документами: копією пенсійного посвідчення або довідкою МСЕК.

Like this post? Please share to your friends:

Adblock
detector