В Україні процес вступу в спадок регулюється Цивільним кодексом. У ньому описані основні правила отримання спадщини для тих, хто є у заповіті і для тих, хто є спадкоємцем за законом. Крім цього, частина правил регулюється ЗУ «Про нотаріат», інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій. Про те, які документи потрібні для вступу в спадщину в Україні, розкажуть юристи.
Від чого залежить прийняття спадщини?
Процедура спадкування в Україні залежить від наступних факторів:
- яким саме чином було отримано спадщину – за заповітом або без;
- чи перебувають у родинних стосунках спадкоємці і заповідач;
- чи знаходиться майно в обтяженні.
Тому на питання, «які документи потрібні для вступу в спадщину», маємо знаходити відповіді, аналізуючи всі обставини відкриття спадкової справи.
Правила вступу в спадщину за заповітом
Процедура прийняття спадщини починається з дня відкриття спадкової справи у нотаріуса. Дата відкриття спадщини відлічується з моменту смерті заповідача або з дати прийняття судом рішення про те, що спадкодавця можна вважати померлим. Місцем відкриття спадкової справи служить місце реєстрації проживання померлого. Якщо це місце невідомо, то відкриття спадщини проводиться за адресою реєстрації нерухомості спадкодавця.
Вступ в спадок можна здійснити після закінчення шести місяців з дня смерті заповідача. Протягом цього часу спадкоємець виявляє своє бажання вступити в спадок і оформляє у нотаріуса відповідну заяву.
Ця процедура є обов’язковою для всіх спадкоємців, крім тих, хто проживав разом з заповідачем на момент його смерті. Якщо спільне проживання підтверджено документально, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину за законом.
До якого нотаріуса йти за спадщиною?
Закон не розділяє повноваження державних і приватних нотаріусів та зобов’язує їх займатися спадковими справами за єдиним стандартом.
Якщо спадкоємці знають, у якого саме нотаріуса зберігається заповіт, вони оформляють документи на спадщину після смерті саме в цій нотаріальній конторі. Якщо такої інформації немає, то можна вибрати будь-якого нотаріуса, який обслуговує район, де проживав померлий, і відкрилося справу про спадщину. Якщо ж спадкоємці не мають інформації про останнє місце проживання померлого, питанням займається нотаріус, який обслуговує район місця реєстрації нерухомості спадкодавця або ж основної частини цієї нерухомості.
Хто має право успадковувати?
Згідно зі статтями Цивільного Кодексу, спадкодавець має право заповісти своє майно будь-якій дієздатній особі. Окремо виписана частина 1 ст. 1 235, згідно з якою майно померлого може отримати навіть той, хто не перебував з ним у родинних стосунках. Частина 2 підкреслює, що спадкодавець має право включати в заповіт пункти, які позбавляють заповідальних прав спадкоємців за законом. Винятки перераховані в ч.1 ст. 1241 ЦКУ, це:
- неповнолітні або малолітні діти спадкодавця;
- старі батьки;
- чоловік (дружина) померлого, на момент смерті одруженого;
- недієздатні члени сім’ї, які перебували на утриманні спадкодавця.
Якщо в заповіті не перераховані родичі, які мають право на спадщину і потрапляють під перераховані вище пункти, вони можуть оскаржити права в суді. На підставі судового рішення, їм буде виділена частина спадщини «за законом».
Процедура отримання спадщини
Здійснення права спадкування полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від неї. У першому випадку порядок дій складається з:
- мовчазного прийняття: спадкоємець вступає в права спадкування за фактом володіння майна покійного або за фактом близької спорідненості. В даному випадку, після закінчення 6 місяців і при відсутності інших претендентів спадкоємець має право отримати відповідні документи;
- подачі заяви в нотаріальну контору.
Відмова від спадщини, також може бути задокументована нотаріально, або ж здійснена за фактом ігнорування спадкових прав.
Якщо спадкоємець після закінчення шести місяців не заявив про свої права, то майно померлого може бути віддано іншим претендентам, без додаткових довідок і документів. Якщо ви — спадкоємець, то маєте за шість місяців з дати смерті заповідача звернутися в нотаріальну контору і представити такі документи для вступу в спадщину за заповітом:
- заяву на спадщину;
- документи, що підтверджують права претендента;
- квитанцію про сплату держмита – крім випадків, коли спадкоємці звільнені від такої сплати відповідно до закону.
Розглянемо докладніше кожен документ.
Заява претендента
Цей документ має бути написаний спадкоємцем особисто українською мовою, і оформлений за вимогами чинного законодавства.
Важливо!
Заяви, написані не від імені претендента на спадщину, не розглядаються. Це встановлено п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Практика складання заяв свідчить, що до розгляду допускаються ті документи, де вписані:
- найменування державної нотаріальної контори або ПІБ приватного нотаріуса;
- вказівка нотаріального округу;
- ПІБ спадкоємця і місце його реєстрації;
- паспортні дані претендента;
- ідентифікаційний номер.
Закон не зобов’язує нотаріусів вписувати ці відомості в заяву, але практично серія, номер паспорта та ІПН вписується завжди.
У заяві обов’язково зазначаються дані спадкодавця:
- ПІБ;
- дати народження і смерті;
- місце проживання.
Важливо!
Заява на вступ в спадок і заяву на отримання свідоцтва про отримання частини спадщини за заповітом – дві окремих нотаріальних дії, і для їх рішення необхідно отримати від спадкоємця дві заяви.
В обов’язковому порядку, після оформлення заповіту на заяві повинна бути фраза спадкоємця: «я приймаю спадщину». Фраза типу «Я приймаю успадковане майно» є некоректною, оскільки в спадок можуть входити і неречові активи, на кшталт заставних зобов’язань, патентів, інтелектуальних напрацювань та ін.
Які документи потрібні для вступу в спадщину в Україні?
Спадкоємець за заповітом зобов’язаний подати нотаріусу:
- заповіт (якщо його дублікат є у спадкоємця);
- довідку про смерть заповідача;
- паспорт та ідентифікаційний номер;
- довідка з БТІ про успадковане майно;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки з померлим;
- довідка про відкриття спадщини;
- акти та інші документи, що підтверджують права власності померлого на спадкове майно.
У ряді випадків нотаріус запитує додатковий список документів, які необхідно надати для прийняття спадщини. Це може бути:
- акт про шлюбні зобов’язання заповідача;
- рішення суду про підтвердження факту родинних відносин;
- довідка з ЖЕК або інший документ, що підтверджує факт співмешкання.
Держмито
Частина 1 ст.19 Закону про Нотаріат повідомляє, що плата за видачу свідоцтва про отримання спадщини становить 34 грн. Від сплати держмита звільняються:
- пільгові категорії громадян;·
- спадкоємці нематеріальних активів;
- жителі сільської місцевості за умови, що спадкоємець буде постійно проживати в успадкованому будинку і у всіх інших випадках, обумовлених законом.
Якщо спадкоємець потрапляє в дану категорію, сплачувати держмито не потрібно.
Додаткові документи на спадкування
Крім базових документів, обов’язкових у всіх випадках оформлення спадщини, часом бувають необхідні ще довідки та виписки для отримання конкретного майна.
Які документи потрібні для вступу в спадщину квартири або приватного будинку?
Коли мова йдеться про успадкування квартири, спадкоємець має підтвердити права власності заповідача на житло. Це може бути приватизаційний акт, свідоцтво про отримання спадщини, договір купівлі-продажу, інше. Чим більше документів буде представлено, тим вагомішим буде право спадкоємця і швидше вирішиться питання про передачу майна.
У переліку паперів, потрібних для вступу в спадщину і отримання квартири, є акт оцінки майна. Цей документ підтверджує ринкову вартість житла, в подальшому він слугує базою для розрахунку податку. Акт оцінки та квитанція про сплату податку підшиваються в справу про спадщину.
Важливо!
Ряд спадкоємців від процедури оцінки житла звільнений. Це спадкоємці першої черги і спадкоємці, які проживають в квартирі померлого. Нотаріус роз’яснить, в яких випадках потрібно така оцінка, і дасть відповідні рекомендації.
Які документи потрібні для вступу в спадщину на машину?
Права власності на машину передаються в загальному порядку. При візиті до нотаріуса, в списку обов’язкових документів на спадщину мають бути акти власності на транспортний засіб. Після отримання довідки про прийняття спадщини, спадкоємець зобов’язаний пройти перереєстрацію автомобіля в сервісному центрі МВС. Разом з документами, що засвідчують особу,надаються:
- заява (заповнюється на місці);
- свідоцтво про право на спадщину;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- банківські виписки, що засвідчують перерахування обов’язкових платежів;
- акт техогляду, складений експертом.
Які документи потрібні для вступу в спадщину на землю?
Право власності на земельну ділянку підтверджуються на підставі документів, які свідчать про права заповідача, це:
- державний акт про право власності на земельну ділянку;
- цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки.
Наразі, цивільно-правова угода не може служити безумовною підставою для передачі прав власності нового власника. Для оформлення спадкових прав на таку ділянку претендент зобов’язаний подати заяву разом з актом про право власності. Якщо такий акт не був отриманий попереднім власником, спадкоємці мають зареєструвати ділянку на підставі наявних документів.
Коли минув обов’язковий період надання документів?
Надання документів на вступ в спадок, має бути здійснено навіть при відсутності інших претендентів на власність. Якщо з поважних причин претендент не зміг заявити про свої права в обумовлений термін, то він може прийняти спадок пізніше, надавши додаткові документи. Серед поважних причин вказані:
- тривала хвороба;
- служба в армії;
- тюремне ув’язнення;
- тривале службове відрядження.
Аналіз судових рішень показує, що суд вважає переконливою причиною відсутність спадкоємця через тривалу роботу за кордоном. Таким чином заробітчани, які працюють за кордоном на легальних умовах, мають право вступити у спадок пізніше обумовленого терміну.
Для підтвердження поважних причин нотаріус може зажадати:
- виписки з історії хвороби;
- посвідчення про відрядження;
- договори, укладені на контракт з іноземними компаніями;
- виписки з військкомату та інші документи, що підтверджують тривалу відсутність спадкоємця.
У всіх інших випадках, права на спадщину має підтвердити суд, і свідоцтво про спадщину тоді надається на підставі судового рішення.
