Так, дії або бездіяльність нотаріуса можна оскаржити. Законодавство України передбачає механізм захисту прав осіб, інтереси яких були порушені внаслідок неправомірних, незаконних чи необґрунтованих дій нотаріуса. Скаржитися можна як на приватного, так і на державного нотаріуса.
Підставою для оскарження можуть бути як формальні порушення процедури, так і серйозні наслідки, що спричинили шкоду особі або створили ризик втрати майна.
Які документи потрібно надати для оскарження?
Для того, щоб ваша скарга була розглянута належним чином, до неї необхідно додати:
- копію документа, що підтверджує особу заявника;
- скаргу з описом дій або бездіяльності нотаріуса;
- копії оскаржуваних нотаріальних документів (за наявності);
- докази порушення прав (документи, листування, свідчення);
- довіреність (якщо скаргу подає представник).
Документи мають бути оформлені чітко, з дотриманням структури та зазначенням усіх обставин.
Куди подавати скаргу на нотаріуса – до суду, чи до Міністерства юстиції?
Оскаржити дії нотаріуса можна у двох основних інстанціях:
- До Міністерства юстиції України або територіального органу Мін’юсту – у разі потреби перевірки дій нотаріуса як службової особи.
- До суду – якщо йдеться про порушення ваших цивільних прав, майнових інтересів, визнання дії незаконною чи скасування нотаріального акта.
Подання протесту онлайн або через електронний підпис
У сучасних умовах дозволено електронне подання скарг через офіційні портали:
- Скаргу до Мін’юсту можна подати через систему електронної взаємодії органів влади або через електронну пошту, підписавши її КЕП (кваліфікованим електронним підписом).
- До суду подається через систему “Електронний суд”, якщо користувач має обліковий запис та КЕП.
Це дозволяє подати скаргу без особистого відвідування установ, що особливо зручно в умовах відряджень, проживання за кордоном або обмежень мобільності.
Послуги адвоката для подання скарги
Хоча закон не вимагає обов’язкової участі адвоката при поданні клопотання, професійна юридична допомога суттєво підвищує шанси на позитивне вирішення справи.
Адвокат може:
- грамотно сформулювати вимоги;
- надати юридичну оцінку ситуації;
- допомогти зібрати необхідні докази;
- представити інтереси в суді або перед Мін’юстом.
Які дії нотаріуса можна оскаржити?
Скаржитись можна не на всі дії, а лише на ті, які безпосередньо впливають на ваші права та інтереси. Зокрема, можна оскаржити:
- посвідчення договорів без належних підстав;
- відмову у вчиненні нотаріальної дії без пояснень;
- видачу свідоцтва про право на спадщину не тій особі;
- втручання в особисті або майнові права без достатніх підстав;
- допущення процедурних або технічних помилок.
Строки оскарження дій нотаріуса
Законодавство не встановлює конкретного строку для подання скарги до Міністерства юстиції, але вона має подаватися “у розумні строки”.
У судовому порядку, діють загальні строки позовної давності:
- 3 роки – для більшості цивільних справ;
- 1 місяць – для окремих категорій адміністративних справ.
Тому не варто зволікати: чим швидше подана скарга, тим більше шансів на її ефективний розгляд.
Хто має право подавати скаргу та чи сплачується судовий збір?
Право на подання скарги мають:
- особи, чиї права порушені діями або бездіяльністю нотаріуса;
- представники цих осіб на підставі довіреності;
- спадкоємці або інші зацікавлені особи, якщо дії нотаріуса вплинули на їх інтереси.
Юридичні особи також можуть подавати скарги, якщо йдеться про майнові інтереси або неправомірне посвідчення документів.
Якщо скарга подається до суду, то у більшості випадків сплачується судовий збір, розмір якого залежить від типу справи та ціни позову.
У разі подання скарги до Мін’юсту або територіального органу державне мито чи інші платежі не стягуються.
Чим закінчується розгляд скарги – скасуванням дії нотаріуса чи її визнанням незаконною?
Розгляд скарги може завершитись:
- відмовою в задоволенні скарги (якщо порушень не встановлено);
- визнанням дій нотаріуса незаконними;
- скасуванням нотаріального акта (за рішенням суду);
- застосуванням дисциплінарної відповідальності до нотаріуса (за рішенням Мін’юсту).
Суд має повноваження скасувати договір або зобов’язати нотаріуса вчинити певну дію, а Мін’юст – вжити заходів дисциплінарного характеру.
