У 2025 році в Україні набрали чинності нові норми, які регламентують порядок оформлення спадщини. Законодавці прагнули спростити процедуру для громадян, одночасно зробивши її більш прозорою та захищеною від зловживань. Основними нововведеннями стали цифровізація процесів, обов’язкова реєстрація спадкових прав у держреєстрі та запровадження оновлених вимог до підтверджувальних документів.
Значно удосконалено взаємодію між нотаріусами та державними органами. Тепер частину даних нотаріус отримує автоматично з реєстрів, що зменшує навантаження на спадкоємців. Крім того, було змінено правила обчислення податку на спадщину, включено нові пільгові категорії та розширено перелік випадків, коли можлива електронна подача документів.
З якого моменту діють нові правила оформлення спадщини?
Усі положення нового законодавства набули чинності з 1 січня 2025 року. Вони застосовуються до всіх спадкових справ, відкритих з цієї дати. Це означає, що спадщина, яка відкрилася до нового року, оформляється за старими нормами, навіть якщо документи подано пізніше. Такий підхід дозволяє уникнути юридичних суперечностей і забезпечує послідовність у правозастосуванні.
Чи стосуються зміни вже відкритих спадкових справ?
Ні, закон не має зворотної дії. Якщо особа померла до 1 січня 2025 року, то спадщина оформлюється за нормами, чинними на момент відкриття справи. Це стосується як строків, так і вимог до документів, ставок податків та процедур оформлення. Однак спадкоємці мають право добровільно використовувати нові цифрові сервіси, якщо це не суперечить чинному провадженню.
Які документи тепер обов’язкові для оформлення спадщини?
Оновлений перелік документів має на меті уніфікувати вимоги до спадкоємців. Обов’язковими є:
- заява про прийняття спадщини;
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ, що підтверджує родинний зв’язок (свідоцтво про народження, шлюб тощо);
- документи на спадкове майно (державний акт, витяг з реєстру тощо);
- витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- ідентифікаційний код спадкоємця.
Залежно від обставин можуть знадобитися додаткові папери — заповіт, рішення суду, довідка з ЖКГ тощо. Варто зазначити, що частина документів доступна нотаріусам через електронні ресурси, і заявнику не завжди потрібно збирати їх самостійно.
Чи змінився термін подання заяви на прийняття спадщини (6 місяців)?
Ні, термін залишився незмінним — шість місяців з моменту відкриття спадщини. Однак закон уточнює механізм продовження цього строку за поважних причин. Якщо особа не змогла подати заяву у встановлений період через хворобу, війну чи інші об’єктивні обставини, вона має право звернутися до суду з проханням відновити пропущений строк.
Крім того, якщо спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем на момент смерті, він автоматично вважається таким, що прийняв спадщину, але повинен звернутися до нотаріуса для оформлення відповідного свідоцтва.
Чи обов’язково звертатися до нотаріуса, чи можна подати документи онлайн?
З 2025 року з’явилася можливість подачі частини документів онлайн через єдиний державний портал. Це стосується подання заяви про прийняття спадщини, завантаження сканів документів, перевірки наявності відкритої справи та попереднього запису до нотаріуса.
Однак, повністю дистанційно пройти процедуру поки неможливо. Особиста присутність потрібна під час підписання документів, отримання свідоцтва про право на спадщину та ідентифікації особи. Онлайн-сервіси значно полегшують підготовчий етап, але не замінюють фізичне відвідування нотаріуса.
Чи потрібно реєструвати спадкове майно в реєстрі, і якщо так — як саме?
Так, обов’язковою стала реєстрація майнових прав після отримання свідоцтва про спадщину. Без внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спадкоємець не зможе повноцінно розпоряджатися спадщиною.
Реєстрація відбувається через нотаріуса, який має доступ до відповідного реєстру. Після оформлення свідоцтва нотаріус самостійно вносить дані в систему. Це скорочує час і унеможливлює втрату прав через технічні помилки або затримки.
Який податок на спадщину у 2025 році? Чи є пільги?
Податок на спадщину залишається диференційованим. Розмір залежить від ступеня спорідненості та вартості майна. Найближчі родичі (діти, батьки, подружжя) звільняються від податку. Інші категорії спадкоємців сплачують податок за ставкою 5% або 18%, якщо спадщина — це нерухомість або підприємство високої вартості.
Пільги поширюються на:
- учасників бойових дій;
- осіб з інвалідністю І та ІІ груп;
- дітей-сиріт;
- громадян, які втратили годувальника;
- внутрішньо переміщених осіб (за окремими умовами).
Чи збільшилися нотаріальні збори або державне мито?
Так, з 2025 року дещо зросли нотаріальні тарифи, пов’язані з інфляцією та підвищенням витрат на утримання інфраструктури. Проте державне мито залишилось на рівні попередніх років, а для соціально незахищених верств передбачені знижки або повне звільнення від сплати.
Хто звільняється від сплати податку при спадкуванні?
Від оподаткування повністю звільняються:
- спадкоємці першої черги (чоловік/дружина, діти, батьки);
- особи, які проживали разом із померлим;
- неповнолітні та недієздатні спадкоємці;
- інваліди війни та особи, які мають особливі заслуги перед державою.
📌 Важливо: у випадку, якщо спадкоємець отримує кілька об’єктів або сума спадщини перевищує встановлений поріг, податкова служба може вимагати додаткові підтвердження щодо пільгового статусу.
Таким чином, зміни у спадковому законодавстві України у 2025 році суттєво вплинули на процес оформлення майна після смерті особи. Хоча нововведення покликані полегшити життя спадкоємцям, важливо уважно стежити за термінами, збирати повний пакет документів і не зволікати з поданням заяви. У разі виникнення сумнівів краще одразу звернутися до нотаріуса або юриста, який спеціалізується на спадкових справах.
